додому Бердичів 9 червня в історіїї міста Бердичів

9 червня в історіїї міста Бердичів

21
0

2012 р. — в Бердичеві після тривалої реконструкції відкрито Верхній Храм Всеукраїнського Санктуарію Матері Божої Бердичівської. З приводу консекрації (відкриття) Верхнього Храму об 11 годині розпочалась урочиста літургія, яку очолив Митрополит Львівський, архієпископ Мечислав Мокшицький. З ним співслужили Ординарій Києво-Житомирської дієцезії архієпископ Петро Мальчук та єпископ Станіслав Широкорадюк. На відкритті були численні поважні гості – з візитом до Бердичева прибули спікер Верховної Ради України Володимир Литвин разом з міністром культури України, представники парламенту та уряду Польщі, представники закордонних посольств багатьох держав, керівники міст-побратимів з Польщі, а також губернатор Житомирської області Сергій Рижук, депутат Житомирської обласної ради Олександр Ревега, мер міста Бердичева Василь Мазур. Під час урочистості настоятель санктуарію о. Бенедикт Крок OCD був відзначений двома орденами: один – “Командорський Хрест з зіркою Ордена Відродження Польщі” від Президента Польщі, другий – орден міста Бердичева “За заслуги”, який вручив міський голова Василь Мазур.

2012 р. — в Бердичеві пройшли ХІІІ Дні польської культури. В рамках Днів в залі засідань міськвиконкому відбулась офіційна зустріч очільників міської влади з членами делегації Республіки Польща. До складу делегації, очолюваної Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Польща в Україні Генриком Літвіном, входили посли Сейму Республіки Польща Францішек Єжи Стефанюк та Ян Дзєзічак, представники Посольства РП та Консульства РП у м. Вінниці, очолюваного Генеральним консулом Кшиштофом Свідереком, Дальношльонського та Мазовецького воєводств. У фойє міського Палацу культури відбулось відкриття виставки “Ігнацій Ян Падеревський – поляк, європеєць, державотворець та митець”. По закінченні Днів у міському Палаці культури ім. О.А. Шабельника пройшов гала-концерт за участю аматорських колективів Бердичева, мистецьких колективів польських національних товариств, артистів з Польщі.

2003 р. — виконавчим комітетом Бердичівської міської ради зареєстровано Руську Православну старообрядницьку общину Білокриницької згоди. Ще через декілька років – з 2006 – віруючі почали проводити службу у приватному будинку, що знаходиться на вулиці Ніни Сосніної, 62.

1997 р. — Святішим Отцем Іваном Павлом ІІ у костелі Святої Ядвіги, Королеви Польщі, у Кракові в присутності архієпископа Мар’яна Яворського, митрополита Львівського, та делегації бердичівських прихожан освячено вірогідну копію ікони Бердичівської Божої Матері. До складу бердичівської делегації входили отець Ян Дудек ОСD, Євген Юрковський, директор медучилища, а також Євгенія Дмитрієва із Спільноти родин та Олена Мельник (вони принесли ікону до Папи під час освячення).

1923 р. — у Бердичеві вперше за роки радянської влади відбулась міська виставка дитячих робіт. Речі та поробки для виставки діти виготовляли власноруч.

1921 р. — цього дня відбулося перше засідання щойно обраної Бердичівської міської ради. До її складу увійшло 80 депутатів, у т. ч. 45 комуністів та 15 співчуваючих.

1901 р. — Бердичівська міська управа отримала від директора народних училищ Київського навчального округу повідомлення про те, що державна нарада при Департаменті промисловості, науки і торгівлі, розглянувши подання Міністерства народної просвіти, постановила відкрити в Бердичеві школу ремісничих учнів. Школу планується відкрити 1 липня 1903 року, на побудову будівлі для школи та обладнання майстерень виділяється 59 тис. рублів. Так розпочалась історія машинобудівного технікуму, відомого нині як Бердичівський коледж промисловості, економіки та права.

1854 р. — Київське губернське правління своїм рішенням постановило використовувати для Бердичівського повіту герб колишнього Махнівського повіту. Таке рішення було прийнято у зв’язку з тим, що ще у 1853 році згідно указу Сенату Російської Імперії на головних уборах поліції необхідно було розміщувати повітові герби. Та рішення київського губернського правління щодо гербу не отримало підтримки, і в листопаді 1854 року бердичівський міський землемір запропонував на розгляд посадовців новий проект герба.

1750 р. — на Правобережній Україні розгортається повстання – національно-визвольний рух проти поневолювачів Речі Посполитої та Російської імперії. Цього дня гайдамацький загін чисельністю у 120 чоловік, до складу якого входили селяни, козаки, наймити, міщани-ремісники і навіть збіднілі шляхтичі, напав на Бердичів. Проте фортецю їм захопити не вдалось, і повстанці обмежилися розгромом шляхетських і єврейських будинків.