додому Бердичів 8 липня в історії міста Бердичів

8 липня в історії міста Бердичів

142
0

2008 р. — міська влада передала у господарське відання для потреб римо-католицькій парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви приміщення південного прибрамного корпусу фортеці. Акт передачі підписали міський голова Василь Мазур та настоятель парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії о. Бенедикт Крок.

2003 р. — у Бердичеві відбулось урочисте закладення бульвару по вулиці Карла Лібкнехта (нині вулиця Європейська), перша черга якого буде проходити від готелю “Дружба” до перехрестя з вулицею Богунською. Основний обсяг робіт по облаштуванню бульвару взяв на себе машинобудівний завод “Прогрес”.

1941 р. — після запеклих боїв Бердичів був повністю зайнятий німецько-фашистськими військами. Місто заповнюється гітлерівцями, які ведуть себе як безтурботні переможці, що здійснюють легкий похід. Вони кричали з кузовів машин, що в’їжджали в місто: “Juden kaput!” (“Євреям кінець!”). За свідченнями очевидців, цього ж дня розпочались розстріли жителів Бердичева: на території цукрового заводу окупанти розстріляли 10 робітників заводу. Саме тут при вступі німецьких військ на територію заводу його робітник Ю. Лонський вогнем із гвинтівки знищив декілька ворожих солдат. Саме з цього дня ведеться відлік часу окупації міста, яка завершилась 5 січня 1944 року.

1928 р. — в Бердичеві працює комісія Київської контори Держторгу, яка “…осмотрела Бердичевский музей на предмет виявлення предметов, годных для экспорта, причем представители Росторга признали таковыми:
1. Ковер тканный русской работы первой половины XIX века большого размера. Оценка 250 р.
2. Кружка малая серебряная немецкой работы конца XVI стол. 150 р.
3. Два бра бронзовых эпохи Людовика XV. 200 р.
4. Облачение католическое из материи эпохи Людовика XIV. 100 р.
5. Такое же облачение эпохи Людовика XVI. 100 р.”
Представники музею та Крайовий інспектор по охороні пам’яток культури професор Ф. Ернст заявили, що ці речі не можуть бути вилучені з музею для експорту, оскільки несуть не скільки матеріальну, а культурну цінність.
1907 р. — в Бердичеві на економічному ґрунті розпочався страйк фармацевтів місцевих аптек. Першими застрайкували службовці аптеки Фельдмана, потім їх приклад наслідували службовці аптеки Циприса, Пекарського (орендатора Шапочника), Чудновського, Фельдмана, Ревича, Бараца.

За матеріалами