додому Бердичів 5 жовтня в історії міста Бердичева

5 жовтня в історії міста Бердичева

121
0

2014 р. — у греко-католицькій громаді Бердичева цього дня здійснили Акт освячення власного храму – храму в ім’я Святого Рівноапостольного князя Володимира і Священномученика Йосафата, який знаходиться по вулиці Котовського, 19. Споруджений на кошти громади за підтримки численних меценатів, храм став видимим результатом тривалої праці релігійної громади, яка відродилась у Бердичеві двадцять років тому – саме на початку жовтня 1994 року в місті було проведено першу Службу Божу цієї конфесії. Акт освячення провів преосвященнійший Владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської Архиєпархії УГКЦ, йому співслужили адміністратор міської громади Св. Йосафата ієрей Іван Цихуляк, адміністратори релігійних громад з Житомира, Чуднова, Вакуленчуків та інших міст України.

2005 р. — у Бердичеві на центральному пляжі проходять зйомки художнього фільму “Біля річки” (“У реки”) німецько-українського режисера Єви Нейман (виробництво Одеської кіностудії). Фільм створений на основі оповідання Фрідріха Горенштейна “Старушки”. “Біля річки” — це один чудовий день з життя двох жінок похилого віку, матері і дочки, які все життя прожили разом. У фільмі знялись відомі російські актриси Ніна Русланова та Марія Поліцеймако. Фільм вийшов у прокат у 2007 році, всеукраїнська прем’єра відбулась 30 серпня 2007 року в Одесі. Також фільм увійшов в основну програму Московського Міжнародного кінофестивалю 2007 року. Фільм-учасник 36-го Роттердамського міжнародного кінофестивалю у 2007 році.

1984 р. — через 30 років після закриття Бердичівського музею-заповідника в місті відкривається краєзнавчий музей. Зайнятися збором матеріалів, а потім і очолити музей було запропоновано вчителю історії з більш як 30-річним стажем, колишньому директору середньої школи №14 Онисії Степанівні Блажкун. Для розміщення експонатів музею було виділено одне з приміщень поряд з середньою школою №5, в якому до цього знаходилась дитяча бібліотека. Зібраного ентузіастами матеріалу вистачило для того, щоб відкрити три тематичні зали та етнографічний куточок. Обсяг виконаних робіт був великий: художні роботи виконували місцеві художники Петро Павлович Кучук та Микола Софронович Яцюк, викладачі місцевої дитячої художньої школи; меблева фабрика на замовлення виготовила стенди, на підлогу – паркетне покриття; швейна фабрика пошила спеціальне взуття для відвідувачів; приміщення обладнали відповідною сигналізацією.

1934 р. — в Латгалії, одній з частин Латвії, в учительській родині народився Міцкевич Амвросій Вікентійович – отець-пралат, священик Римо-Католицької Церкви. Сімейне виховання, навколишнє оточення схилили Амвросія до вибору життєвого шляху у вірі. Він навчається у Ризькій духовній семінарії, де навчається і його брат Бернард. Та лише через десять років після закінчення семінарії – 26 жовтня 1969 року – відбувається його свячення. З жовтня 1969 року отець Амвросій починає працювати у Бердичеві, в каплиці на вулиці Чуднівській. У 1992 році римо-католицькій парафії місцева влада повертає храм Святої Варвари, і о. Амвросій стає його настоятелем. День у день отець Амвросій виконує свої священицькі обов’язки: відправляє Божу Службу, сповідає, катехізує, проповідує. І так триває 27 років. За ці роки отець Амвросій своєю самовідданою працею заслужив глибоку повагу священиків, монахинь, вірян та місцевої влади. Сьогодні о. Амвросій є настоятелем парафії Блаженного Гонората у місті Коростень, куди його запросив єпископ-ординарій Києво-Житомирської дієцезії Ян Пурвінський.

1809 р. — двадцять п’ятого тішрея 5570 року за іудейським календарем (за григоріанським календарем ця дата в залежності від року випадає на один з днів наприкінці вересня – початку жовтня місяця) помер Леві-Іцхак Бердичівський (1740-1809) – видатний праведник, один з духовних лідерів свого покоління, який народився близько 1740 року в Галіції у містечку Гусаков. З 1785 року Леві Іцхак – рабин у Бердичеві. Він є автором численних книг по хасидизму, на відміну від других хасидів дозволив відвідувати синагогу простому люду. Похований Леві Іцхак Бердичівський у Бердичеві на єврейському кладовищі. На його могилі було споруджено кам’яний шатер – у відповідності з його заповітом, без усякого напису. Ця могила до сих пір приваблює до Бердичева численних паломників. Дата смерті рабина Леві-Іцхака Бердичівського за григоріанським календарем не є фіксованою, оскільки цей календар не співпадає з іудейським (місячним) календарем. Річницю смерті рабина його прихильники відзначають лише за іудейським календарем.