додому Бердичів 4 грудня в історії міста Бердичева

4 грудня в історії міста Бердичева

39
0

1774 – Напередодні дня пам’яті Великомучениці Варвари у дерев’яній православній Миколаївській церкві (нині на її місці знаходиться Свято-Миколаївський собор УПЦ Московського Патріархату) в її честь освячено малий престол.

Ініціатором утворення в церкві малого престолу став Матвій Радзивілл – власник Бердичева, син Варвари Радзивілл, яка й збудувала Миколаївську церкву у 1751 році на спомин душі свого померлого чоловіка Миколи Фаустіна Радзивілла (1688-1746).

Княгиня Варвара померла у 1770 році, заповівши “навечно молиться о дедичах оныя церкве Николае и Варваре”.

1941 – Бердичівське Міське Управління видало постанову №56 “Про перейменування вулиць м. Бердичева”. Згідно постанови “в зв’язку з тим, що бувші назви вулиць міста не відповідають сучасному менту і обставинам, більша половина яких мають прикрі совєтські назви”, Міське Управління надало вулицям міста нові назви.

Враховуючи педантичність та точність німців, назви майже 65 вулиць та провулків були змінені на колишні назви, які відносились або до напряму шляхів, або належність до населених пунктів та певних об’єктів, або ж з політичних міркувань. Наприклад: вул. КІМа було перейменовано на вул. Іванковецьку; вул. Мостова (за річкою) – на вул. Львівську; вул. Шолом Алейхема – на вул. Маложитомирську; Красноармійська (Красна) – на вул. Київську; вул. К. Цеткін – на Романівський провулок; вул. Свердлова – на вул. Махновську; вул. Р. Люксембург – на вул. Кладовищенську; вул. Ворошилова – на вул. Присутствєнну; вул. Папаніна – на вул. Бургомістерську; пров. Металістів – на пров. Мокрий; Радянська площа була перейменована на Українську площу тощо.

1991 – Римо-католицькій громаді Бердичева передано нижній костел (крипту) Босих Кармелітів, який за радянських часів перетворили на гімнастичний зал.

Ключі від костелу передали представникам громади і відразу ж розпочалося розбирання спортивних знарядь та наведення порядку у релігійній святині.

1993 – Цього дня у Бердичеві утворилась громада Української Греко-католицької Церкви.

Громада прибрала собі ім’я Святого Йосафата Кунцевича (у світі Іван Кунцевич, 1580-1623) – єдиного українського святого, якого визнає весь світ. Першу Службу Божу 9 жовтня 1994 року відслужив отець Василь Гринишин у квартирі, яку надала одна з родин – членів релігійної громади. Згодом до Бердичева прибув новий священик – отець Петро Дутчак. Він також служив Службу Божу на квартирі, а потім разом з римо-католицькими священиками брав участь у висвячені ксьондза Петра та служив Святу Месу у римо-католицькому костелі Святої Варвари.