додому Бердичів 31 жовтня в історії міста Бердичева

31 жовтня в історії міста Бердичева

84
0

2002 р. — у виставковій залі Музею історії міста Бердичева вперше пройшла виставка робіт Івана Яковича Стаднічука (1913-2000) – художника, графіка, члена Спілки художників СРСР, який тривалий час проживав та навчався у Бердичеві, згодом проживав у Казахстані. Іван Стаднічук працював у всіх жанрах станкового мистецтва та акварелі, багато його картин присвячені українській тематиці, зокрема Тарасу Шевченко, Миколі Гоголю, рідній Житомирщині, батькам. Ці картини і були представлені для огляду відвідувачам виставки.

2001 р. — в Будинку дитячої творчості ім. О. Разумкова відбулась презентація поетичної збірки “Дивлюсь на світ безмежний”, автором якої став народний депутат України Михайло Ковалко. На презентації були присутні міський голова Олексій Хилюк, представники духовенства, директори шкіл, бібліотечні працівники та ін. Слова вітань та побажань автору висловили письменник Володимир Забаштанський, директор видавництва “Криниця” Леонід Андрієвський, поетеса Лариса Колос, член національної спілки письменників України Тетяна Майданович та упорядник збірки Валентина Рівна.

1990 р. — у Бердичеві в Палаці культури і техніки виробничого об’єднання “Прогрес” пройшов відкритий міжнародний турнір з шахів “Бердичів-90”. Для участі у турнірі до нашого міста прибуло 146 шахістів з різних куточків СРСР (Москва, Іжевськ, Чебоксари, Ленінград, Мінськ, Єреван, Рига, Київ, Дніпропетровськ), та країн зарубіжжя (Болгарія, Польща, Монголія, Туніс). Серед учасників турніру було 10 майстрів міжнародного класу. Призовий фонд турніру становив 23 тисячі карбованців. За перше місце передбачалось виплатити 5 тисяч карбованців, друге – 4 і третє – 3 тисячі карбованців. Головним спонсором міжнародного турніру стало виробниче об’єднання “Прогрес”, не відмовили у допомозі міськком комсомолу, міськпобуткомбінат, шкірсировинний завод, підприємство обчислювальної техніки та інформатики, взуттєва, рукавична і швейна фабрики, молокозавод та ін. Турнір проходив за швейцарською системою, у дев’ять турів. Переможцем став майстер міжнародного класу з Челябінська Семен Двойріс (7,5 очок). Місця з другого по четверте з однаковою кількістю очок зайняли шахісти Максим Сорокін (Іжевськ), Григорій Серпер (Ташкент) і Андрій Мочалов (Мінськ). 11 шахістів з однаковою кількістю набраних у 6,5 очок розділили місця з 5 по 15. Бердичівські шахісти Ігор Мамут, Юрій Коденський і Олександр Вінарчук показали однаковий результат, набравши по 4 очка.

1921 р. — декретом Радянської влади всі церкви, у тому числі і бердичівські, були націоналізовані, а духівництво піддалось репресіям. Саме цього дня бердичівська Миколаївська церква владою передається для здійснення богослужінь єпископу Липовецькому та Бердичівському Олександру (Чекановському). Єпископ Олександр через декілька років приєднається до обновленського руху в церковному житті та стане одним з його лідерів – членом Всеукраїнського вищого церковного управління. Обновленський рух зіграє негативну роль в історії Православ’я. У 1937 році, під час репресій, з метою обґрунтованого знищення обновленства, спецслужбами було сфабриковано карні справи, за якими значну кількість обновленських кліриків звинуватили у приналежності до фашистських організацій і розстріляли. Така ж доля спіткала і митрополита Олександра (Чекановського) у 1939 році.

1837 р. — цього дня у Бердичеві відбулась довгоочікувана подія – після завершення довготривалого будівництва нова кам’яна Успенська церква, яку збудували на місці старої дерев’яної, “соборне, по чиноположению освящена”. Успенська церква, згодом собор, стала справжньою архітектурною прикрасою Бердичева, вона зображена на численних малюнках, фотографіях бердичівських і не лише фотографів. Від назви Успенського собору отримала назву і площа, де знаходився храм – Соборна, яка і сьогодні носить таку назву. Площа перед Успенським собором стала місцем, де проходять зібрання громадськості, мітинги, урочисті заходи (власне, так відбувається і нині).

http://my.berdychiv.in.ua/