додому Бердичів 3 березня в історії міста Бердичів

3 березня в історії міста Бердичів

45
0

1732 р. – власниця Бердичева Тереза Завіша (з роду Тишкевичів), дружина мінського воєводи, видала єврейському кравецькому цеховому братству, що щойно утворилось, привілей, яким звільняла цех від кагальної залежності. Рабин, не маючи права вмішуватись у справи цеху, повинен був судити його членів в їх тяжбах, причому євреям надавалось право обжалувати рішення цехового і кагального суду перед власницею міста.

1960 р. – біля головного входу до міського скверу, що розташований на вулиці Шевченка, відкрито пам’ятник Тарасові Григоровичу Шевченку – великому українському поету, художнику. Автором скульптури став уродженець Бердичева, член Спілки художників СРСР Петро Криворуцький. Пам’ятник відкрили досить скромно, у єдиній на цей час міській газеті “Радянський шлях” про цю подію не було подано жодної інформації. Лише у 1968 році Бердичівська рада народних депутатів своїм рішенням міському скверу надала статус парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка.

2007 р. – у селі Завітне Вільшанського району Кіровоградської області помер Микола Юхимович Шепелюк (1919-2007) – педагог та краєзнавець. Микола Шепелюк народився в селі Сазонівка Оржицького району Полтавської області, з 1952 року проживав на Бердичівщині, працював у школах району – викладав українську літературу та мову. З початку 1980-х років, фактично перебуваючи вже на пенсії, присвячує себе створенню музею історії села Терехове та англійського письменника, уродженця Терехового, Джозефа Конрада. Ним зібрана низка матеріалів, створено експозиції нового музею, який відкрив свої двері 5 грудня 1987 року. Микола Шепелюк став першим директором цього закладу, доклав багато зусиль для налагодження зв’язків з вченими-конрадознавцями Росії, Польщі, Великої Британії, США, Франції. Діяльність музею високо оцінена як в Україні, так і за кордоном – у 1993 році йому присвоєно звання “Народний”, а Микола Шепелюк отримав звання “Заслужений працівник культури і мистецтв” Республіки Польщі. Похований Микола Шепелюк в селі Терехове на сільському кладовищі.

2008 р. – Бердичів сколихнула звістка про акт вандалізму, який виявили на єврейському кладовищі по вулиці Леніна (нині вулиця Житомирська): невідомі зловмисники намалювали свастику на дверях усипальні рабина Леві Іцхака Бердичівського, зруйнували паркан навколо усипальні, пошкодили декілька могил. Незабаром бердичівські міліціонери зловили зловмисників, якими виявились троє молодих хлопців. Одного з них притягли до кримінальної відповідальності.

2010 р. – Розпорядженням Кабінету Міністрів України №343-р від 2 березня 2010 року Мирославській загальноосвітній школі I-III ступеня присвоєно ім’я Олега Іоновича Онишка (1940-2008) – педагога, незмінного директора Мирославської школи на протязі 33-х років. За цей час школа стала його другим домом, без якого Олег Іонович не мислив ні хвилину свого життя. За його керівництва було збудовано окреме шкільне приміщення на 4 класи (1970), тоді ж ліквідовано двозмінність навчання в школі. У 1981 році побудоване нове двоповерхове шкільне приміщення, встановлено перший в Бердичівському районі комп’ютерний клас. Високий авторитет педагога та його колег сприяв потягу шкільної молоді до вчительської роботи – 69 випускників школи обрали професію вчителя. В жодній іншій школі Бердичівського району немає такої кількості випускників, які б обрали професію вчителя. Указом Президента України №31/2006 від 20.01.2006 р. Олегу Іоновичу Онишку присвоєно почесне звання “Заслужений вчитель України”. Помер Онишко Олег Іонович 11 червня 2008 року. Похований в селі Мирославка в центральній частині сільського кладовища.

За матеріалами http://my.berdychiv.in.ua/