додому Бердичів 25 лютого в історії міста Бердичів

25 лютого в історії міста Бердичів

23
0

1917 р. – у місті Валки Харківської губернії (нині районний центр Харківської області) у бідній селянській родині народився Бреславець Григорій Іванович (1917-2001) – учасник Великої Вітчизняної війни, Почесний громадянин міста Бердичева. У грудні 1943 року – січні 1944 року Григорій Бреславець у складі 44-ї гвардійської танкової бригади приймає участь у звільненні Бердичева від німецьких загарбників. Зокрема, він очолював танкову групу, яка 31 грудня підтримувала вогнем бойові дії танкових батальйонів майора Петра Орєхова та капітана Олексія Карабанова. Григорію Бреславцю було доручено прорватися до оточених батальйонів, але дві спроби виявилися невдалими – було втрачено декілька танків. По війні Григорій Бреславецьпроходить військову службу у 52-у Окремому учбовому танковому полку, що дислокується у Бердичеві, по звільненні в запас тривалий час працює в Бердичівському міському військкоматі. Рішенням виконавчого комітету міської ради народних депутатів від 24 грудня 1998 року за особисту мужність і героїзм, проявлені при звільненні міста Бердичева від фашистських загарбників, трудовий внесок у відбудову зруйнованого війною господарства, велику військово-патріотичну роботу, безпосередню участь у вихованні дітей та молоді та з нагоди 55-ї річниці визволення міста від фашистських загарбників Бреславцю Григорію Івановичу присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

1942 р. – гебітскомісар Бердичівського округу Шмідт цього дня видав наказ-розпорядження, згідно якого всі євреї, які ще переховувались від окупаційних властей в Бердичеві, повинні були в недільний термін переселитися в табір СД (служби безпеки) на Лисій горі. В цьому наказі було також вказано, що кожен єврей, якого виявлять 2 березня і в подальші дні після вказаного терміну поза межами табору СД, буде розстріляний на місці. Після видання цього наказу всі євреї-ремісники, що ще залишились живими, були зібрані в барак №1 табору СД на Лисій горі – на території колишніх казарм 14-го кавалерійського полку Червоної Армії.

2003 р. – з вулиць Бердичева, з телефонної мережі міста було знято останній монетний таксофон, за допомогою якого оплата за місцеві телефонні розмови проводилась монетами номіналом 10 копійок. З цього часу послуги таксофонного зв’язку надаються лише за допомогою карткових таксофонів, вартість таксофонних карток становить від 9 до 24 гривен в залежності від ємності картки. Такі таксофони дозволили розширити спектр послуг, що надаються населенню – таксофони дозволяють скористатись не лише місцевим телефонний зв’язком, але й міжміський та міжнародний телефонний зв’язок. Таксофони реалізують і нову послугу – вхідний зв’язок на таксофон з будь-якої точки України та світу.

За матеріалами http://my.berdychiv.in.ua