додому Бердичів 24 травня в історії міста Бердичів

24 травня в історії міста Бердичів

31
0

2014 р. — у Бердичеві відбувся черговий, другий за ліком, мегамарш у вишиванках, що організовується у травні молоддю Бердичева. Мета заходу: популяризація національного одягу, традицій, культури та всього українського, розвиток патріотизму. Організатори запевняли, що захід є позаполітичним. Будь-яка символіка, окрім державної, на заході заборонялась. Програма цьогорічного заходу включала виступи організаторів та спеціально запрошених гостей, марш вулицями Бердичева, конкурс на кращу вишиванку, виступи творчих колективів. Учасники зібрались о 12.00 годині на площі Соборній, біля пам’ятника Т.Г. Шевченка.

2012 р. — в Києві після тяжкої хвороби помер Михайло Петрович Ковалко (1944-2012). Михайло Ковалко тривалий час працював у нафтогазовій промисловості, з настанням незалежності України йому доручили сформувати комітет нафти і газу. У 1992-1995 рр. та 1997–1998 рр. він очолює Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України. У 1996-1997 рр. Михайло Ковалко – голова Державного комітету України з енергозбереження. У 1998 році Михайло Петрович обирається депутатом до Верховної Ради України по одномандатному виборчому округу №65 Житомирської області, куди входять Бердичів та Бердичівський, Андрушівський, Попільнянський та Ружинський райони. Впродовж наступних років депутат надавав допомогу місту у вирішенні численних соціально-економічних проблем. Рішенням виконкому Бердичівської міської Ради за вагомий внесок у вирішенні соціально-економічних проблем територіальної громади міста Бердичева народному депутату України Ковалку Михайлу Петровичу присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева” (2000).

2009 р. — у Бердичеві біля пам’ятника Тарасові Шевченко відбувся мітинг, присвячений Святу Героїв. Організатором мітингу стала Житомирська обласна організація Всеукраїнського об’єднання “Свобода” на чолі з її лідером Русланом Коцюбинським. Присутніми на мітингу – і виступаючими – стали також представник міського осередку Народного Руху Іван Лобай та отаман місцевого козацтва Ігор Дикий.

2006 р. — цього дня відбулась урочиста панахида та обряд поховання отця Бернарда Міцкевича (1929-2006), котрий відійшов у вічність 21 травня. У костьолі Святої Варвари та на площі поблизу храму зібрались тисячі людей. Під проводом єпископа Києво-Житомирської дієцезії Яна Пурвінського у богослужінні брали участь близько сотні священиків, а також семінаристи та сестри-монахині. Поховали отця Бернарда поряд з костьолом Святої Варвари – біля храму, де він самовіддано служив Богу і вірним.

1924 р. — у Бердичеві відкрилася музична школа. Навчання у новоствореній школі було платним: 60% учнів платили за навчання. Інші 40% наявних місць у школі за рішенням місцевої влади були безкоштовними.

1924 р. — у травні до Бердичева на гастролі прибув щойно створений Київський єврейський державний театр “Кунст-Винкл” (рос. “Уголок искусства”) на чолі з тогочасним корифеєм єврейської сцени Рудольфом (Ровн-Лейб) Заславським. Цього дня бердичівляни та гості міста мали можливість побачити спектакль за Шолом-Алейхемом “Стемпеню”. Рудольф Заславський був найвідомішим артистом і режисером єврейського театру. З дев’яти років він солірував у синагогальному хорі, з дванадцяти розпочав виступи в любительських спектаклях, в п’ятнадцять був прийнятий в трупу М. Мишурати. Рудольф Заславський переграв весь тодішній єврейський репертуар, а оскільки він не відділяв єврейський театр від європейського, то намагався ставити і грати “інородні” п’єси. Серед них “Отец” Стрінберга, “Кін” Дюма, “Гамлет” і “Отелло” Шекспіра. Причому часто сам і перекладав їх на мову ідиш. Незабаром після гастролей у Бердичеві Рудольф Заславський отримав запрошення на гастролі в Америку в театр Моріца Шварца. В Росію Рудольф Заславський більше не повернувся.