додому Бердичів 20 липня в історії міста Бердичів

20 липня в історії міста Бердичів

255
0

2013 р. — на розі вулиць Свердлова (нині вулиця Вінницька) та Луппова відкрито новий Центр торгівлі та сімейного відпочинку, який отримав назву “Континент”. Символічну стрічку перед входом до нового торгового центру перерізали міський голова Василь Мазур, власник центру підприємець Анатолій Блащук та його донька Діана. Торговий центр спеціалізується на товарах для дітей, а також містить кафе та зони дитячого відпочинку.

2008 р. — цього дня у Бердичеві у Свято-Миколаївському соборі встановлено Чудотворну ікону Святителя Миколая. Ікону доставили з Свято-Миколаївського Крупицького Батуринського жіночого монастиря, святиню супроводжувала особисто матінка-ігумен’я цього монастиря. Прихожани та віруючі отримали змогу помолитись біля цієї чудодійної ікони.

1997 р. — на площі перед в’їзною брамою монастиря Босих кармелітів відбулись урочистості з нагоди річниці коронації ікони матері Божої Шкаплерної, на яких була представлена нова ікона Матері Божої Бердичівської, освячена Святішим Отцем Іваном Павлом ІІ у костелі Святої Ядвіги, Королеви Польщі, у Кракові. Паломників та віруючих на площі зібралось близько семи тисяч. Перед Обіднею, після “Salve Riegina”, почалося поклоніння та складання обітниць Матері Божій Бердичівській щодо вірності Євангелії та Хресту представників всіх станів: службовців, дітей, молоді, подружжів, літніх людей, вчителів, лікарів. Наприкінці виступили з промовами представники влади міста Бердичева та району. Після Слова Божого, проголошеного єпископом Житомирської дієцезії Яном Пурвінським українською та польською мовами, і Святої Служби було виставлено Святі Дари у дароносиці, відспівувано польською мовою Лоретанську Літанію та гімн “Тебе, Боже, славимо”. На закінчення відбулася процесія до святині з іконою Матері Божої. Єпископ повідомив присутніх, що урочиста коронація ікони відбудеться на храмове свято Матері Божої наступного 1998 року.

1938 р. — у приміщенні бердичівського театру розпочалося засідання виїзної сесії обласного суду по справі розкрадачів соціалістичної власності у системі міськторгу. Головним звинуваченим у справі проходив завідуючий магазином №26, який отримував від подільників крадений товар і за його рахунок покривав розтрати. За три роки його роботи такої розтрати нарахували аж на 108 тис 730 крб. Суд виніс вирок: чоловіка оголосили ворогом народу і засудили до вищої міри покарання – розстрілу з конфіскацією усього майна. Заступники завмага отримали покарання у вигляді позбавлення волі на незначні терміни.

1920 р. — у Бердичеві запрацював перший адресний стіл – спеціальна установа для точної реєстрації населення та видачі довідок про адреси проживання жителів міста. Адресний стіл розташувався на вулиці Карла Лібкнехта (до цього носила назву Білопільська, нині вулиця Європейська) в приміщенні колишнього готелю “Оріон”.

1904 р. — робітники заводу “Прогрес” організовано зупинили роботу та оголосили про страйк. Вони вимагали від адміністрації заводу підвищення заробітної плати і скорочення тривалості робочого дня. Акціонери не погоджувались виконувати вимоги працівників, погрожуючи закрити завод, але робітники не відступили від своїх вимог. Загалом страйк тривав два тижні – до 1 серпня. Під тиском страйкарів адміністрація таки пішла на деякі поступки: робочий день з 11,5 годин скоротили до 11 годин, завод не закрили.

1897 р. — в селі Люк Балезинського району Удмуртії в родині чиновника народився Луппов Володимир Васильович (1897-1944) – полковник, учасник Великої Вітчизняної війни, командир 71-й механізованої бригади 9-го механізованого корпусу 3-ї гвардійської танкової армії 1-го Українського фронту. Володимир Луппов загинув у боях за визволення міста Бердичева від ворога. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за вміле командування в маневрових видах бою, нанесення ворогові великої втрати в живій силі і техніці та виявлені при цьому мужність, сміливість і відвагу полковникові Володимирові Васильовичу Луппову посмертно присвоєно звання Герой Радянського Союзу. Володимир Луппов був похований у Бердичеві, пізніше перепохований у Москві на Ново-Дівочому кладовищі. У Бердичеві на одному з будинків вулиці, що носить його ім’я, встановлено меморіальну дошку на честь Героя.

За матеріалами