додому Бердичів 20 вересня в історії міста Бердичева

20 вересня в історії міста Бердичева

41
0

1931 р. — місто Бердичів, і зокрема історичний музей та державний заповідник, що був створений на базі приміщень кляштору Босих Кармелітів, відвідав Іван Іванович Мєщанінов (1883-1967) – російський мовознавець, археолог, академік АН СРСР (1932), Герой Соціалістичної Праці (1945), спеціаліст з мертвих мов Кавказу і Малої Азії. Він зустрівся з працівниками музейного закладу, ознайомився з експонатами музею.

1927 р. — у вересні місяці в Бердичеві створено промислово-кооперативну артіль “Труд”. Артіль розташувалась на Загребеллі, де орендувала два приватних будинки. В одному з них були встановлені два круглопильні верстати для розкроювання дощок і один стругальний – для їх подальшої обробки. В другому будинку здійснювалося складання виробів. Артіллю виготовлялися кухонні буфети для посуду, працювало в артілі близько 50 чоловік. Так розпочалась історія бердичівської меблевої фабрики – у 1960 році артіль “Труд” була перетворена у державне підприємство – меблеву фабрику, яка стала одним з потужних виробників високоякісних меблів на Україні.

1924 р. — у селищі Червоний Прапор Раменського району Московської області в робітничій родині народився Кирилов Анатолій Данилович (1924-1979) – учасник Великої Вітчизняної війни. Анатолій Кирилов з 1943 року в лавах Червоної Армії, війну закінчив у стін Берліну. За бойові заслуги Анатолій Данилович Кирилов був нагороджений трьома орденами Слави I-го, II-го та III-го ступенів. Соціальний престиж ордена Слави був настільки високий, що радянський уряд прирівняв кавалерів ордену Слави 3-х ступенів до почесних звань – Героя Радянського Союзу та Героя Соціалістичної Праці. У 1947 році Анатолій Кирилов демобілізується з лав Збройних Сил, проживає у Бердичеві, з 1948 по 1978 рр. працює токарем у механоскладальному цеху машинобудівного заводу “Прогрес”. Помер Анатолій Кирилов 29 травня 1979 року, похований у Бердичеві на загальноміському кладовищі.

1921 р. — цього дня газета Бердичівського повітового революційного комітету “Известия” була перейменована на “Вісті” і переведена на самоокупність.

1803 р. — цього дня була прийнята ухвала Луцько-Житомирської капітули та настоятелів монастирів Луцько-Житомирської дієцезії про пожертвування на потреби парафіяльних шкіл Волинської, Київської та Подільської губерній. Згідно цієї ухвали Бердичівська друкарня кармелітів зобов’язувалася щорічно безкоштовно друкувати одне видання в одному томі, одержане від освітянської влади, і його 100 примірників передавати для користування до Волинської гімназії в місті Кременець. А з накладу кожного наступного свого видання друкарня жертвувала 4 примірника для шкільництва.

http://berdychiv.in.ua/