додому Бердичів 19 липня в історії міста Бердичів

19 липня в історії міста Бердичів

122
0

1998 р. — ординарій Києво-Житомирської дієцезії єпископ Ян Пурвінський звершив акт коронації ікони Матері Божої Бердичівської. Це вже четверта коронація бердичівського образу – перші три відбулись відповідно у 1756, 1844 та 1856 роках. Нажаль, оригінальну ікону було втрачено у липні 1941 року під час пожежі, що сталася у Санктуарії напередодні приходу німецьких військ у Бердичів.

1997 р. — на площі перед в’їзною брамою монастиря Босих Кармелітів пройшли урочистості з нагоди річниці коронації ікони матері Божої Шкаплерної. Під час свята прихожанам та численним гостям міста була представлена нова ікона Матері Божої Бердичівської, створена краківською художницею Боженою Мусі-Совінською у 1990 році та освячена 9 червня 1997 року у Кракові Святішим Отцем Іваном Павлом ІІ. Площу заповнили паломники, які прибули з різних кінців України зі своїми пастирями. Загалом V Подільська проща налічувала понад 3,5 тисячі віруючих. У богослужінні взяли участь 35 священиків, літургію відправлено частково українською, частково польською мовами. На закінчення Святої Служби було виставлено Святі Дари у дароносиці, відспівано Лоретанську Літанію і “Te Deum”. Опівночі відбулася Свята Служба, яку провів отець Максиміліан Подвіка ОСD – делегат провінції в Україні, а віруючі молилися у костелі протягом всієї ночі.

1958 р. — Бердичів святкує День повітряного флоту. З цієї нагоди у літньому кінотеатрі парку культури провели урочисті збори, а в самому парку влаштували справжнє видовище: виставку авіатехніки. Тут були і літаки, і катапульта, і багато чого іншого цікавого. Наступного дня у парках міста та на стадіоні машинобудівного заводу “Прогрес” пройшли масові гуляння трудящих з духовими оркестрами.

1904 р. — кружком РСДРП, що діяв у Бердичеві на заводі “Прогрес”, на річці Гнилоп’ять була організована човнова масовка для обговорення питань з підготовки до проведення загальнозаводського страйку, який був призначений на наступний день. За учасниками масовки ув’язались таємні агенти царської охранки. Це помітили організатори масовки. Негайно були прийняті міри по її припиненню, нелегальна література, що була взята з собою, була надійно схована.

1630 р. — воєвода і генеральний староста київського краю Януш Тишкевич цього дня зробив запис у Люблінському Трибуналі, згідно з яким свій замок та земельну ділянку у Бердичеві він віддав під костел та монастир Кармелітів Босих. На утримання монастиря і його ченців він також одписав село Скраглівку та прибуток від своїх маєтків у розмірі 1800 злотих щорічно.

За матеріалами