17 травня в історії міста Бердичів

120
0

2009 р. — в рамках X Днів польської культури у Бердичеві в приміщенні Музею історії міста відкрилась фотовиставка польських фотомайстрів Малгожати та Єжи Карнасевичів під назвою “Польща та поляки на зламі епох”.

2003 р. — 17 та 18 травня у місті проходять IV Дні польської культури. До міста прибули гості з Польщі, України, Молдови, Білорусі та Росії. Польську делегацію очолив Генеральний консул Республіки Польща в Україні Сильвестер Шостак. На відкритті Днів виступили депутати Верховної Ради Микола Жулинський і Павло Жебрівський, міський голова Василь Мазур. В рамках Днів в приміщенні міського Палацу культури пройшла виставка польських та місцевих художників “Поляки в Бердичеві” та “Бердичівська мозаїка”.

1997 р. — в Бердичеві відбулося освячення церкви Успіня Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви (Київського патріархату), що розмістилася у приміщенні колишнього Будинку культури цегельного заводу по вулиці КІМа. Цього дня тут зібралося понад 60 бердичівлян, освячення церкви здійснили єпископ Житомирський і Овруцький Ізяслав разом зі священиками Свято-Михайлівського собору і Бердичівської Преображенської церкви. Організація і виконання необхідних робіт по облаштуванню приміщення здійснені членами міської організації Народного Руху України та церковної громади. Значну дійову допомогу їм надано заступником міського голови Бердичева Володимиром Ланських, який був присутнім під час освячення нової церкви.

1986 р. — за ініціативи колективу швейної фабрики, з метою допомоги у ліквідації аварії, що сталася на Чорнобильській Атомній електростанції, в Бердичеві цього дня пройшов суботник. Зароблені на суботнику кошти передаються у фонд відшкодування збитків від аварії на ЧАЕС та допомоги потерпілим. Так, по результатам роботи швейники передали у фонд 8 тисяч карбованців, працівники машинобудівного заводу “Прогрес”, які також підтримали ініціативу швейників – 25 тисяч карбованців.

1950 р. — в Житомирі в сім’ї військовослужбовця народився Ахметов Рустам Фагімович – спортсмен, стрибун у висоту. Рустам Ахметов дитинство та юність провів у Бердичеві, тут розпочав заняття в міській спортивній школі, в секції стрибків у висоту, якою керував тренер Віталій Лонський. Взаємна довіра і повага, а ще самовіддана працездатність обох в ім’я досягнення високих результатів привели до успіху. В 12 років при зрості 1,55 метра він мав третій спортивний розряд, в тринадцять – вже другий. Але для покращення результатів необхідно було мати більший зріст. Тому Рустам Ахметов розробив власну методику тренувань і за три роки виріс на 23 (!) см – в 19 років його зріст був вже 186 см. Майстер спорту міжнародного класу Рустам Ахметов стає семикратним чемпіоном України, двократним переможцем першості СРСР та Європи, чемпіоном V Спартакіади народів СРСР (1972). Рустам став учасником XX Олімпійських ігор у Мюнхені, де виборов шосте місце. По закінченні спортивної кар’єри Рустам Ахметов обрав шлях спортивного педагога: працює у Житомирському державному педагогічному університеті ім. Івана Франка (нині — Державний університет), де пройшов шлях від старшого викладача до завідувача кафедри фізичного виховання. Рустам Ахметов є одним з ініціаторів проведення в Бердичеві щорічних змагань найкращих стрибунів у висоту на призи Віталія Олексійовича Лонського.

1944 р. — на бердичівській нафтобазі завершено роботи з відбудовування резервуарів і трубопроводів для приймання та відпуску нафтопродуктів, які були пошкоджені в результаті військових дій по звільненню Бердичева від німецьких загарбників. Цього дня у Бердичів прибули під злив перші залізничні цистерни з паливом для 1-го Українського фронту. На відновлювальних роботах відмітились Григорій Іванович Петрук (машиніст, працював на нафтобазі з 1 травня 1941 року), Феодосій Іванович Стаднік (наливщик, працював на нафтобазі з 3 червня 1926 року), Павло Михайлович Девліш (зважувальник, працював на нафтобазі з 1 серпня 1931 року).

За матеріалами