додому Бердичів 17 січня в історії міста Бердичева

17 січня в історії міста Бердичева

21
0

1939 – У Радянському Союзі відбувся перепис населення (взамін перепису 1937 року, результати якого були визнані “дефектними” згідно Постанови РНК СРСР від 25.09.1937 р.). Переписний лист містив 16 питань, серед яких національність, стать, відношення до голови родини, рідна мова, грамотність, місце роботи, суспільний стан. Повні результати цього перепису були опубліковані лише на початку 1990-х років.

Вперше у практиці переписів обліковці попередньо обходили усі житлові будинки для ознайомлення з територією своїх дільниць та повідомленням населення про майбутній перепис.

Згідно перепису в Бердичеві на цей час проживало 62 014 осіб.

1979 – У Радянському Союзі відбувся черговий перепис населення. Під час перепису державні органи застосували нову форму переписного листа, який став носієм первинної інформації і надав можливість вводити її до електронно-обчислювальної машини (ЕОМ) для подальшого оброблення та аналізу.

Згідно перепису в Бердичеві на цей час проживало майже 80 тисяч осіб.

1990 – У Бердичеві запрацювала студія районного радіомовлення (нині – комунальне підприємство “Бердичівська міська редакція радіомовлення”), яка для розповсюдження своїх програм використовує мережу проводового мовлення (на цей час мережа нараховувала до 20 тисяч радіоточок у місті та біля 5 тисяч радіоточок в усіх селах Бердичівського району, радіоточки обслуговував районний вузол зв’язку).

Першим директором редакції міського радіомовлення, який очолював її на протязі наступних двадцяти років, став журналіст газети “Радянський шлях” Леонід Іванович Козінчук. Впродовж короткого часу він сформував колектив редакції, налаштував роботу, вирішив організаційні та технічні питання.

У перші місяці програми студії виходили щосереди та щоп’ятниці з 13.30 до 14.00 години. Це матеріали про новини з життя Бердичівщини, проблеми розбудови місцевої економіки, культурне життя громади. Справжньою візитною карткою студії стали музичні поздоровлення до свят та ювілеїв, які подекуди доповнювались віршованими рядками самого Леоніда Козінчука. Вартість музичного вітання становила 5 крб.

Численні слухачі місцевого радіо добре знали адресу редакції, яка знаходилась на Загребеллі у будинку по провулку Дружби.

http://berdychiv.in.ua/