5 квітня в історії міста Бердичів

32
0

2002 р. — у Москві помер Іван Прокопович Олійник (1918-2002) – доктор економічних наук, професор, заслужений діяч наук РРФСР, що народився в селі Журбинці Бердичівського району. Іван Прокопович викладав політекономію в Москві в Академії суспільних наук при ЦК КПРС, був науковим співробітником Інституту економіки АН СРСР. Науковий доробок вченого становить більше сотні наукових праць, у числі яких монографії, підручники, науково-популярні видання. За заповітом небіжчика рідні виконали його останню волю та поховали Івана Олійника в Бердичеві на загальноміському кладовищі.

1958 р. — цього дня вийшов перший номер багатотиражної газети “За технічний прогрес” – органу заводського партбюро, завкому профспілки, комітету комсомолу та дирекції бердичівського машинобудівного заводу “Прогрес”. Тираж газети становить 1500 екземплярів. До появи цього друкованого органу на заводі свого часу вже виходили дві газети, які мали назви відповідно “Машинобудівник” та “На штурм”. Багатотиражка “За технічний прогрес” продовжила кращі традиції своїх попередниць: повідомляла прогресівців про успіхи, викривала недоліки, була своєрідним літописом трудового і громадського колективу заводу. Редакторами газети в різні часи були такі відомі бердичівляни як Віктор Пузиренко, Микола Борисюк, Віктор Ягодін, Григорій Готовчиць та інші. Останні роки газету очолює Марія Пахолевецька, газета виходить і донині.

1944 р. — цього дня біля села Дубове Ковельського району відбувся бій між зенітною батареєю, якою командував старший лейтенант Вадима Клавдійович Олійник, та німецькими військами, що проривались до оточеного радянськими військами ворожого угрупування. В цей день батарея відбивала атаки як з повітря, так і наземних сил ворога: на її позиції наступало до 30 танків при підтримці близько 25 літаків. У цьому бою Вадим Олійник показав приклади самовідданості та героїзму. Коли майже весь склад батареї загинув від вогню противника, Олійник сам наводив, заряджав та знищував ворога. Його батарея стояли на смерть та не пропустили ворога. Вадим Олійник загинув, виконуючи наказ з місця не сходити. На полі бою, перед загиблою батареєю, горіли 5 ворожих танків, одна самохідна установка, біля 60 тіл ворожих солдат та офіцерів. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 серпня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками й виявлені при цьому мужність і героїзм, старшому лейтенантові Олійнику Вадимові Клавдійовичу, уродженцю села Велика Клітенка нині Хмільницького району Вінницької області, привласнене звання Героя Радянського Союзу (посмертно). Нині бюст Героя стоїть біля загальноосвітньої школи села Райгородок, де навчався Вадим Олійник. У школі діє музейна кімната, де розміщені документи, особисті речі та вірші, написані В.К. Олійником, його листи до матері, листи однополчан В.К. Олійника. Також одна з вулиць села Райгородок носить ім’я Героя.

http://my.berdychiv.in.ua/