14 червня в історії міста Бердичів

21
0

2012 р. — у Бердичеві в приміщенні Музею історії міста Бердичева відбулось урочисте відкриття музейної кімнати, присвяченої історії міської медицини. В кімнаті зібрано експонати та інформацію про медицину Бердичева від початку її діяльності та до сьогодення. Перерізали стрічку перед входом до музейної кімнати міський голова Василь Мазур, Народний депутат України Олена Бондаренко та головний лікар ЦМЛ Лариса Бабікова.

1928 р. — комісія, створена Бердичівським міським відділом комунального господарства в складі представників Бердичівської міської Ради Шейдемана і Мардера, заступника завідувача міськкомгоспу Грінберга Ш.Й., інженера благоустрою міськкомунгоспу Ротенберга Г.Л., адміністратора міського театру Рудмана, в присутності виконавця робіт інженера Соболя П.П. прийняла виконані роботи по переобладнанню і розширенню Бердичівського літнього міського театру імені 1-го Травня і визнала літній театр готовим до експлуатації як для власне театру, так і для проведення тут кіносеансів.

1768 р. — керівник загону барських конфедератів генерал Казимир Пуласький (Kazimierz Michal Waclaw Wiktor Pulaski, 1746-1779), що схоронився зі своїм загоном у 700 чоловік в бердичівській кармелітський фортеці та витримав 25-денну облогу від восьмитисячного корпусу російського війська, капітулював перед генералом Петром Кречетніковим. Погоджуючись на капітуляцію, Пуласький виговорив всьому загонові право вільного виходу з кармелітської фортеці. Командуючий російськими військами так описує здачу фортеці: “Наперёд несено было региментарское красное знамя, кое уклоня передо мною, отдали, а их команда, сняв всё вооружение и положив перед нашим фронтом, отведена в учереждённый для сего батальйон-каре; и потом каждая их команда шла и, складывая оружие, отходила в батальйон-каре”. Всіх полонених було: знатного шляхетства – 38 чоловік, служилої шляхти – 374, простих людей різного звання – 649 і 165 чоловік прислуги.

За матеріалами