додому Бердичів 12 жовтня в історії міста Бердичева

12 жовтня в історії міста Бердичева

76
0

2001 р. — у день 192-ї річниці з дня смерті Леві Іцхака Бердичівського зі Сполучених Штатів Америки, Ізраїлю та країн Європи до міста прибули понад 800 послідовників єврейської релігійної течії – хасидизму – вшанувати пам’ять святого. Вони відвідали усипальню всесвітньовідомого цадика.

1999 р. — цього дня на планеті Земля з’явився шестимільярдний мешканець. Неможливо точно визначити, хто конкретно став ним, адже щодоби на світ з’являється близько 10 тисяч малят. Тож шестимільярдним стало якесь із народжених цієї доби. Серед них і дівчинка на прізвище Сидоренко, яка цього дня заявила про себе першим криком у пологовому відділенні міської лікарні Бердичева. Вона стала другою дитиною 24-річної бердичівлянки Євгенії Володимирівни Сидоренко.

1948 р. — у селі Вишпіль Черняхівського району Житомирської області в селянській родині народився Пархомчук Володимир Миколайович – багаторічний директор СТОВ “Старосолотвинська птахофабрика”, яка знаходиться у селі Старий Солотвин Бердичівського району. За багаторічну та плідну працю у сільському господарстві Володимир Миколайович отримав звання “Заслужений працівник сільського господарства України”. У 2009 році рішенням Бердичівської районної ради йому присвоєно звання Почесний громадянин Бердичівського району.

1946 р. — у Бердичеві відкрито міську бібліотеку для дітей. Дитяча бібліотека розташувалась у будинку по вулиці Садовій, першим директором бібліотеки стала Діна Марківна Готліф, яка очолювала її до 1953 року. На той час читачів обслуговувало 2 працівника. Але дане приміщення не було пристосоване для бібліотеки і тому у Будинку Піонерів по вулиці Свердлова у 1953 році було виділено на першому поверсі дві кімнати для бібліотеки. Кількість читачів міської дитячої бібліотеки поступово зростала і обслуговували їх вже три працівника.

1925 р. — у Бердичеві, який у червні місяці став центром новоствореного Бердичівського округу, до якого увійшло 12 районів, проходить окружна сільськогосподарська виставка.

1920 р. — на початку жовтня протягом десяти днів місто залишалось без влади – більшовицькі війська спішно полишили місто, а війська Польщі та Української Народної Республіки ще не вступили до нього. І лише після підписання у жовтні 1920 року між польським урядом з радянською владою перемир’я, більшовицькі війська розпочали  нове десятиліття окупації. Протягом декількох років на Бердичівщині точилась збройна боротьба – до середини 1922 року тут діяли повстанські загони селян.

1915 р. — штаб Південно-Західного фронту, який на цей час дислокується у Бердичеві, відвідує російський імператор Микола II. На залізничному вокзалі, куди прибув потяг з імператором Миколаєм II, малолітнім цесаревичем Олексієм.

1903 р. — у Бердичеві почалися заняття в трьохкласній школі ремісничих учнів, яка розмістилась в новозбудованому окремому будинку по вулиці Житомирській, 74. Школа ремісничих учнів готує майстрів для механічних і цукрових заводів та приватних майстерень. Так розпочалась історія політехнічного технікуму, відомого нині як Бердичівський коледж промисловості, економіки і права. У 1967 році технікум переїде зі старого приміщення у спеціально збудований комплекс по вулиці Молодогвардійській, а колишнє приміщення по вулиці Леніна (нині вулиця Житомирська) спочатку буде використовуватись Центральною міською лікарнею як пологове відділення, нині тут знаходиться відділення гнійної хірургії.

http://my.berdychiv.in.ua/