додому Бердичів 12 грудня в історії міста Бердичева

12 грудня в історії міста Бердичева

82
0

1851 – Неподалік Білопільської застави на території загальноміського кладовища (нині це недіюче кладовище по вулиці Пушкіна, 105) на місці кам’яної каплиці, яку збудували у 1828 році, цього дня освячено новозбудовану кладовищенську церкву в ім’я Всіх Святих.

Сама церква до нашого часу не збереглась, сьогодні на кладовищі можна побачити лише залишки її стін та фундаменту. Як свідчать архівні документи, церква користувалася великою повагою серед міської еліти і вважалась доволі престижним місцем для фамільних погребінь.

1905 – У Бердичеві в заможній єврейській родині народився Гроссман Василь Семенович (Йосиф Соломонович) (1905-1964) – відомий радянський письменник, журналіст та публіцист.

В оповіданні “В місті Бердичеві” (1934), у нарисі “Вбивство євреїв у Бердичеві” (1944), в романах “Степан Кольчугін” (ч. 1-4, 1937-1940), “За правое дело” (1952) чимало сторінок присвячені Бердичеву, в якому пройшло дитинство письменника. Його твори видавалися 156 разів загальним тиражем близько 9 млн. примірників. Чимало з них перекладені англійською, французькою, німецькою, іспанською, польською та китайською мовами. Роман “Життя і доля” (1988 р.), з присвятою “Моей матери Екатерине Савельевне Гроссман”, побачив світ після смерті автора. У листі до матері від 1961 року Василь Гроссман писав: “Когда я умру, ты будешь жить в книге, которую я посвятил тебе и судьба которой схожа с твоей судьбой”.

1941 – На території нинішньої Житомирської області з частини раніше створених окупаційною німецькою владою Бердичівського (нім. Kreisgebiet Berditschew) і Житомирського ґебітів (нім. Kreisgebiet Shitomir) створено округ Гегевальд (нім. Kreisgebiet Hegewald) — адміністративно-територіальну одиницю Генеральної округи Житомир Райхскомісаріату Україна, яка існувала протягом німецької окупації Української РСР у часи німецько-радянської війни. Назва округи у перекладі з німецької означає “заповідний ліс”. Існувала округа до захоплення цієї місцевості радянськими військами 12 січня 1944 року Округою керував ґебітскомісар — оберфюрер СС комендант Отто Юнгкунц. Офіційним місцем перебування ґебітскомісара був Гегевальд.

Гегевальд являв собою спеціальну область німецького розселення доби націонал-соціалізму, яка планомірно створювалася за наказом Генріха Гіммлера у місцевості навколо його однойменної штаб-квартири (у лісовому масиві біля нинішнього військового аеродрому Озерне приблизно за 2 км на південь від Житомира) наприкінці 1942 року.

Гарнізон складався приблизно з 1000 есесівців. Округа заселялася головним чином волинськими німцями (фольксдойчі) з охоплених партизанським рухом районів (Базар, Малин, Овруч і Ємільчине). Одночасно з населених пунктів округи виселяли українське населення. Лише з села Старий Солотвин нині Бердичівського району, яке перейменували на Arbeit, до Дніпропетровської області виселили 188 сімей.

Поселення було особистим показовим проектом Генріха Гіммлера. У березні 1943 року у спеціальній області Гегевальд були розселені останні фольксдойчі з Києва. Тим самим чисельність населення цієї області колонізації досягла максимального значення 10 178 осіб.

2005 – З нагоди 100-річчя з дня народження радянського письменника Василя Семеновича Гроссмана (1905-1964) у місті Бердичеві на будинку по вулиці Шевченка, 14, де деякий час проживав письменник, встановлено меморіальну дошку.

Меморіальна дошка виготовлена з граніту, напис на меморіальній дошці: “В цьому будинку жив видатний письменник Василь Семенович Гроссман. 12.12.1905 – 15.09.1964”.

У присвятному написі допущена помилка: Василь Гроссман помер не 15, а 14 вересня.

2013 – Виконавчий комітет Бердичівської міської ради прийняв рішення №795 “Про перейменування вулиць міста”. Цим рішенням перейменовано три вулиці міста Бердичева: вулицю Леніна – на вулицю Житомирську, вулицю Свердлова – на вулицю Вінницьку, вулицю Карла Лібкнехта – на вулицю Європейську.

Це рішення виконкому було остаточно затверджене рішенням Бердичівської міської ради від 24.01.2014 р. №795.

http://berdychiv.in.ua/