додому Бердичів
46
0

1918 р. — в селі Петрецово Калязінського повіту Тверської губернії (нині – Калязінський район Тверської області) в родині селянина-бідняка народився Жуков Георгій Миколайович (1918-2002) – учасник Великої Вітчизняної війни, який тривалий час проживав у місті Бердичеві. Георгій Миколайович приймав активну участь у громадському житті міста, став одним з засновників ветеранського руху в Бердичеві. Рішенням Виконавчого комітету Бердичівської міської Ради №270 від 25 квітня 2000 року за особисту мужність і героїзм, проявлені при звільненні міста Бердичева, трудовий внесок у відбудову зруйнованого війною господарства, велику військово-патріотичну роботу Георгію Миколайовичу Жукову було присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”. Помер Георгій Жуков 2 квітня 2002 року, похований в Бердичеві на загальноміському кладовищі.
1911 р. — згідно з наказом царського прем’єр-міністра Петра Столипіна у Бердичеві, як і по всій країні, створюється земська управа, яка як орган місцевого врядування, окрім іншого, взяла на своє повне утримання дільничний ветеринарний персонал, його роз’їзди в межах повіту та лікування тварин, які перебували у власності населення.
1850 р. — о 7-й годині ранку в римо-католицькому костьолі святої Варвари видатний французький письменник Оноре де Бальзак (1799-1850) взяв шлюб із 46-річною Евеліною Ганською (1801-1882), поміщицею з с. Верхівня (нині Ружинський район), яка походила з древнього войовничого польського роду, володіла великими статками та маєтком. На вінчанні за свідків були присутні дочка Евеліни — Анна та київський губернський маршал дворянства Густав Олізар. Також був присутній чоловік Анни граф Жорж Мнішек. Вінчав пару Житомирський прелат Олицької колегіати Віктор Ожаровський, надісланий Луцько-Житомирським єпископом, та канонік Йосип Білобоцький. Після церемонії Бальзак заявив Евеліні: “Ура! Я зробив те, чого не зміг Бонапарт! … У твоїй особі я підкорив Росію”. Книга із записом реєстрації шлюбу нині зберігається в Державному архіві Житомирської області.