додому Бердичів 10 травня – Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертонією

10 травня – Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертонією

95
0
[ File # csp12026021, License # 2724478 ] Licensed through http://www.canstockphoto.com in accordance with the End User License Agreement (http://www.canstockphoto.com/legal.php) (c) Can Stock Photo Inc. / AndreyPopov

За словами обласного позаштатного кардіолога Володимира Галагана, у Житомирській області на початок 2016 року зареєстровано більше 354 тисяч гіпертоніків. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), від ускладнень гіпертонії щорічно помирає по всьому світу біля 17 млн людей

Гіпертонічна хвороба — це хронічне захворювання, що характеризується постійним, а в початкових стадіях — періоди­чним підвищенням арте­ріа­льно­го тиску: систолічного АТ – 140 мм.рт.ст. і вище та діастолічного – 90 мм.рт.ст. і вище. Гіпертонічна хвороба –прогресуюче захворювання, що часто дає такі небезпечні ускладнення, як мозковий інсульт, інфаркт міокарда, порушення серцевого ритму та серцеву недостатність. Лікування таких ускладнень зв’язане з великими труднощами, тому велике значення має раннє виявлення підвищеного артеріального тиску, його лікування та проведення профілактичних заходів.

Встановлено ряд факторів ендогенного та екзогенного характеру, які сприяють виникненню і розвитку АГ, ускладнюють її перебіг та прогноз (так звані фактори ризику). Умовно їх поділяють на «керовані», вплив на які дозволяє зменшити ризик розвитку та прогресування АГ і «некеровані».

Некеровані фактори:

• Стать. У віковій групі до 40 років гіпертонічна хвороба частіше зустрічається у чоловіків, в поле старшому віці співвідношення змінюється на користь жінок.

• Вік. Існує пряма залежність між АТ і віком. Систолічний АТ, як правило, зростає з віком. У віці 20-30 років гіпертонія розвивається у 9,4% чоловіків, після 40 років – у 35%, а після 60-65 років – вже у 50%.

• Спадковість – один з головних факторів розвитку артеріальної гіпертензії. Якщо обоє батьків страждають на АГ. ризик захворювання у дітей становить 50-70 %.

Керовані фактори:

• Маса тіла. Надлишкова маса тіла асоціюється з 3-5 кратним підвищенням ризику виникнення АГ.

• Неправильне харчування.

-Надмірне споживання кухонної солі – споживання на добу більше 5 г солі істотно підвищує ризик розвитку гіпертонії, особливо, якщо є спадкова схильність

-Переважання в харчовому раціоні тваринних жирів, продуктів з високим вмістом холестерину і солодощів збільшує ризик виникнення артеріальної гіпертензії.

-Артеріальна гіпертензія виникає втричі частіше у тих, хто випиває 2-5 чашок кави у день. Випита чашка кави підвищує артеріальний тиск у осіб з нормальним тиском на 3 мм рт.ст., у осіб з гіпертензією – на 8 мм рт.ст.

-Вживання алкоголю прямо корелює з рівнем AT. Етиловий спирт, основа алкоголю, викликає порушення внутрішньоклітинного обміну речовин та утворення енергії в серцевому м’язі, призводить до змін електролітного балансу, порушення нормального функціонування міокарду, тахікардії, спазму судин, підвищенню артеріального тиску.

• Паління. Нікотин різко підвищує АТ навіть у завзятих курців. Ефект кожної сигарети триває біля 30 хвилин. Вже на 1-й хвилині після її випалювання САТ підвищується на 15 мм.рт.ст., а на 4-й – на 25 мм.рт.ст. При однакових рівнях АТ мозковий інсульт та ішемічна хвороба серця у осіб, що палять, виникає в 2-3 рази частіше, ніж у тих, хто не палить.

• Психосоціальні фактори. Стрес сприяє підвищенню АТ. Проте поки що невідомо, чи призводить тривалий стрес до довготривалого підвищення АТ.

• Низька фізична активність. У осіб, що ведуть малорухомий спосіб життя, ризик виникнення АГ на 20-50 % вищий, ніж у фізично активних. Регулярні фізичні навантаження є досить ефективним засобом немедикаментозного лікування АГ.

В нормі артеріальний тиск становить нижче 140/90 мм.рт.ст. Артеріальний тиск може суттєво змінюватись в той чи інший бік навіть у здорової людини. Він може знижуватися в спокої, під час сну і підвищуватись при хвилюванні, фізичному навантаженні. При гіпертонічній хворобі АТ підвищеним тримається постійно, хоча і коливається на протязі доби.

На ранніх стадіях захворювання може проявлятись головних болем, головокружінням, появою сітки перед очима, болем у ділянці серця, відчуттям оніміння лівої руки, можливі носові кровотечі. Всі ці відчуття проявляються або посилюються при фізичному або психоемоційному навантаження.

Підвищений АТ може не давати хворому ніяких неприємних відчуттів, тому багато людей, які мають гіпертонічну хворобу, навіть не підозрюють, що вони хворі. Вони не звертаються до лікаря, їм не вимірюється АТ, вони не отримують ніякого лікування.

Підвищений артеріальний тиск не має безпосередньої загрози для життя людини, але він неблагоприємно впливає на внутрішні органи і системи, серце, нирки, судини очного дна та головного мозку. Гіпертонічна хвороба прискорює розвиток атеросклерозу, виникнення мозкових інсультів, ІХС, аритмій, серцевої та ниркової недостатності, зниження зору та ін.