додому Бердичів 1 серпня в історії мста Бердичів

1 серпня в історії мста Бердичів

121
0

2012 р. — в Бердичеві ліквідована неприбуткова організація взаємодопомоги “Лікарняна каса міста Бердичева”. Організована у лютому місяці 2001 року, Лікарняна каса мала на меті вирішення питань з забезпеченням медичними препаратами та оплати послуг медичних організацій в разі звернення її члена до лікарняних установ міста Бердичева. У перші роки діяльності організації її членами були до 10 тисяч бердичівлян. Але з часом кількість її членів почала поступово зменшуватись. Це привело до зменшення коштів, які каса могла виділяти на забезпечення хворих ліками. Також немалу роль в долі Лікарняної каси Бердичева зіграла інша аналогічна організація – Лікарняна каса Житомирської області, у яку почало переходити все більше бердичівлян. Наприкінці своєї діяльності Лікарняна каса міста Бердичева нараховувала всього 1720 осіб, яким у зв’язку з ліквідацією організації запропонували перейти до Лікарняної каси Житомирської області. Головою правління Лікарняної каси та незмінним керівником на протязі всього часу її діяльності був Василь Іванович Припутницький – лікар-хірург, завідуючий відділенням Центральної міської лікарні, Почесний громадянин міста Бердичева.

2009 р. — у Бердичеві в тестовому режимі розпочала трансляцію своїх радіопрограм перша суто місцева радіостанція, що отримала назву “Live FM”. Радіостанція працює в ультракороткохвильовому діапазоні на частоті 102,0 МГц.

2008 р. — цього дня жителі Бердичева могли спостерігати часткове сонячне затемнення, пік якого прийшовся на 13 год. 07 хв. Впродовж сонячного затемнення диск Сонця був закритий супутником Землі Місяцем на 39%.

2000 р. — на телефонній мережі Бердичева місцевим підрозділом національного телекомунікаційного оператора ВАТ “Укртелеком” введено в дію обладнання похвилинного обліку місцевих розмов (АПОР) для абонентів телефонних станцій АТС-2, АТС-3, ПСК-29, а ще через місяць — для абонентів АТС селища Гришківці. Бердичів став першим серед міст Житомирської області, де “Укртелеком” розпочав надання даної послуги, до цього тривалість усіх місцевих телефонних розмов не обліковувалась та не тарифікувалась.

1934 р. — у Бердичівській педагогічній школі, що розташована по вулиці Карла Лібкнехта (сучасний педагогічний коледж по вулиці Європейській), відкрито новий відділ – дошкільного виховання дітей.

1922 р. — у Бердичеві на підставі “Положення про єдину трудову школу”, прийнятого керівництвом України, закінчилася реорганізація (реформація) міських шкіл. Результатом реорганізації стало перетворення навчальних закладів на Єдині трудові школи. Мета проведеної реорганізації – “… следует раз и навсегда порвать со старой школой, которая при НЭПе начала оживать благодаря стремлению буржуазных групп влиять на школы путем введения платы за обучение или открывая частные школы”. У ході цих дій у Бердичеві було залишено 14 шкіл, серед яких 6 українських, 4 єврейські, 2 польські та 2 російські школи, 123 вчителі навчало 4035 учнів, а на кінець відбудовчого періоду кількість учнів зросла до 4752, вчителів – до 167. Навчання у трудових школах передбачалося з восьмирічного віку. При кожній школі була організована підготовча група для учнів віком 7 років, метою якої було надання можливості всім дітям отримати дошкільне виховання. Всі трудові школи вважалися семикласними і вони користувалися однаковими правами та розподілом майна.

1877 р. — у Бердичеві відкрилось 2-класне початкове єврейське училище. Воно було розраховане на навчання 200 учнів. Та навіть такої кількості учнівських місць було недостатньо для міста, що мало більш як 70-и тисячне населення. Тому родинам з невеликим достатком приходилось віддавати своїх дітей на навчання до Житомира та Немирова, а достатньо забезпеченим – до Києва, Одеси, Варшави.

За матеріалами