додому Бердичів 1 липня в історії міста Бердичів

1 липня в історії міста Бердичів

42
0

2009 р. — вперше за декілька останніх десятиліть чисельність населення міста Бердичева опустилась нижче позначки у 80 тисяч чоловік. За офіційними статистичними даними на 1 липня вона становить 79972 чоловіки.

2003 р. — цього дня видано перший наказ по окремому батальйону зв’язку тилу А-2840, місцем формування якого став обласний центр Житомир. Саме цей день вважається точкою відліку існування цієї військової частини, першим командиром якої став Олександр Данчук. З 2005 року батальйон базується у Бердичеві на Червоній горі. Завданням окремого батальйону зв’язку тилу є забезпечення зв’язку для вищого командування Збройних Сил України. На озброєнні частини А-2840 є різноманітні засоби зв’язку широкого діапазону.

1951 р. — виконавчий комітет Бердичівської міської ради прийняв постанову, якою було затверджено акт прийомки в експлуатацію літнього кінотеатру.

1950 р. — рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради депутатів трудящих у Бердичеві створено будівельно-експлуатаційну контору “Бердичівгаз”, яка стала першою в області та третьою на теренах України. Завданням контори визначено проведення газифікації осель жителів Бердичева і Бердичівського району, експлуатація газових мереж. Начальником контори призначено Василя Герасимовича Балицького. Йому окрім іншого доручається “подобрать штаты административно-управленческого персонала конторы согласно указаний Государственной Штатной Комиссии при Совете Министров СССР”.

1941 р. — у зв’язку з наближенням німецьких військ до Бердичева розпочалась евакуація з міста сімей відповідальних працівників, в першу чергу міського комітету ВКП(б) і міськвиконкому, а також народного суду, радіокомітету і редакції міськрайонної газети “Радянський шлях”.

1905 р. — робітники заводу “Прогрес”, що страйкували з 29 червня, зібрались біля заводських воріт, вимагаючи виконання своїх умов дирекцією заводу. І лише після отримання запевнень, що більшість вимог буде виконано, приступили до роботи. В результаті проведеного страйку робітники добились від дирекції наступних поступок: робочий день у звичайні дні був скорочений до 10 годин, а в суботні — до 9 зі збереженням заробітної плати; на заводі була введена посада фельдшера і забезпечений прийом лікарем хворих два рази на тиждень; була отримана обіцянка перегляду розцінок на роботі від виробітку; за три дні страйку робітникам була виплачена заробітна плата.

За матеріалами