додому Бердичів Бізнес Україна першою у світі узаконила е-паспорт.

Україна першою у світі узаконила е-паспорт.

19
0

Україна — перша держава у світі, у якій люди користуватимуться цифровими паспортами нарівні з паперовими

Сьогодні ми зробили ще один важливий крок до побудови цифрової держави. Цифрові паспорти в мобільному застосунку Дія офіційно прирівняли до паперових та пластикових документів. Верховна Рада ухвалила законопроєкт про цифрові паспорти у другому читанні. Україна стала першою країною у світі, яка повністю узаконила е-паспорт.

У квітні минулого року Мінцифра запустила перші у світі електронні паспорти. ID-картка та закордонний біометричний паспорт стали доступними просто у смартфоні кожного українця — у мобільному застосунку Дія. До цього дня використання цифрових паспортів у Дії регулювалося постановою Кабінету Міністрів від 15 квітня 2020 року. А прийняття цього законопроєкту підвищує статус використання е-паспортів на юридичному рівні.

Цієї осені Україна переходить у режим «без паперів». І ухвалення закону про цифрові паспорти — один з найважливіших кроків до цього. Адже саме паспорт є основним документом для отримання державних послуг.

Відтепер цифрові паспорти стають абсолютними аналогами паперових і пластикових документів. Українці більше не стикатимуться з ситуаціями, коли цифровий паспорт не приймають. А зможуть користуватись цифровими паспортами нарівні з паперовими. До того ж ми постійно підтверджуємо, що цифрові документи в Дії захищені набагато більше ніж паперові.

Українці можуть користуватися цифровими паспортами в більшості життєвих ситуацій

Мобільний застосунок Дія, напевно, найбезпечніший продукт, який створювався за останні роки. З усім своїм функціоналом і активним розвитком Дія не зберігає персональні дані. По суті, застосунок — це транзитний шлях, платформа, яка відображає те, що є про вас у реєстрах.

Мінцифра провела низку аудитів, щоб гарантувати користувачам мобільного застосунку повну безпеку персональних даних, а також отримала атестат відповідності Комплексної системи захисту інформації (КСЗІ).

Як Україні це вдалося? Основні кроки реалізації:

1. Найперше це, звісно, ідея. Після того, як у лютому минулого року ми оцифрували водійське посвідчення та презентували його в мобільному застосунку Дія, ми зрозуміли, що не повинні зупинятися на цьому. Тому ми вирішили оцифрувати найголовніший документ українців — паспорт. Ми активно вивчали міжнародний досвід та шукали способи реалізувати це на державному рівні.

А що у світі?

Данія, до прикладу, на першому місці в рейтингу розвитку електронного урядування ООН, але цифрових документів там поки що немає.

У Польщі є мобільний застосунок — аналог нашої Дії. Мобільний застосунок MObywatel почав працювати наприкінці 2019 року. Він відображає 7 цифрових документів. Однак цифровою ID-карткою посвідчити особу можна не в усіх ситуаціях. Тільки в тих, які за законом не вимагають фізичного паспорта. Тому такий документ не можна вважати абсолютною альтернативою звичайному паспорту. А у Великобританії та ОАЕ громадянам доступні е-паспорти, які можна використовувати лише в аеропортах для проходження контролю.

У деяких країнах, як, наприклад, у Китаї, доступні паспорти в застосунках, однак недержавних. Громадянам Китаю доступні віртуальні ID-картки, інтегровані в мобільний застосунок WeChat. Користувачі можуть використовувати його, щоб ідентифікувати себе, коли вони заселяються в готелі, і навіть для отримання деяких державних послуг. Однак наразі проєкт запустили лише в деяких регіонах.

● Громадяни Південної Кореї також можуть посвідчувати свою особу за допомогою цифрових документів у смартфоні — мобільного застосунку, у якому спочатку можна було здійснювати лише фінансові транзакції, а згодом туди додали і водійські посвідчення.

● В Естонії 70% населення користується цифровою ID-карткою, за якою 99% державних послуг є доступними онлайн, зокрема, зі смартфона. еID в Естонії є одразу й національною картою медичного страхування, і посвідченням особи для доступу до державних баз даних для перевірки медичних записів, отримання електронних рецептів. За допомогою цифрового паспорта естонці підписують документи, входять до банківських рахунків, сплачують податки та голосують через інтернет.

● У деяких країнах також є цифрові паспорти, за ними можна отримати певні державні послуги та посвідчити свою особу. Однак Україна є першою країною у світі, яка реалізувала та повністю узаконила цифровий паспорт.

2. Наступним кроком реалізації була робота з Державною міграційною службою. Разом з ДМС ми покращили їхні технічні можливості, щоб вони могли цілодобово відображати дані громадян з реєстрів. А крім того, ми забезпечили можливість перевіряти дійсність документів через QR-код.

3. Далі технічна реалізація в застосунку. Дизайн цифрових паспортів розроблено таким чином, щоб громадянам було зручно посвідчувати свою особу. У застосунку запущено як ID-картку, так і закордонний біометричний паспорт. І хоча цифровим закордонним паспортом можна користуватися лише на території України, так ми надали значно більшій кількості українців можливість користуватися паспортом у смартфоні.

4. Також розроблено постанову Кабінету Міністрів від 15 квітня 2020 року про експеримент, яка повністю легалізувала паспорти в Дії. Оскільки це абсолютно нова технологія, в державі спочатку вона має пройти певний випробувальний період.

5. Наступним кроком була участь у розробці Законопроєкту про цифрові паспорти, який за успішними результатами експерименту легалізує цифрові паспорти та повністю прирівнює їх до інших форм документа.

6. До того ж, ми хотіли надати паспорту всі можливості, які є в паперових та пластикових документів. Тому для того, щоб максимально розширити перелік ситуацій, де можна скористатися цифровим паспортом, у жовтні запустили шеринг документів. Це революційна функція, завдяки якій ми всі можемо забути, що таке паперові копії документів. Вона дозволяє передавати цифрову копію паспорта одразу в електронну систему організації, де ви отримуєте послуги.

Ми максимально цифрова сім’я, і паперові паспорти у нас зберігаються в коробці десь у шафі на поличці. Я пам’ятаю, як уперше в реальному житті після запуску я стикнувся з шерингом паспорта, коли моя дружина забирала посилку на Новій пошті. Вартість була більшою за 5 тисяч гривень, тому потрібно було надати копію паспорта (за правилами Нацбанку). Їй запропонували поділитися копією з Дії. Вона відкрила застосунок, менеджер відсканував штрихкод, на екрані з’явилося повідомлення, де вказується організація, що запитує документи. Вона натиснула «Поділитися» і це все. Кілька кліків. Десять секунд. «Це космос», — відреагувала моя дружина. Для мене це була найкраща оцінка нашої роботи.

7. А для того, щоб повністю впровадити паспорт на всіх рівнях, ми створили відділ впровадження. Це був ще один крок. Насправді це окремий величезний пласт роботи. Тому є спеціальна команда, яка займається тим, щоб Дію приймали скрізь. Вони напряму комунікують з вендорами, домовляються з ними та оптимізують цей процес.

Крім бізнесу, який приймає документи, окремий напрямок роботи команди впровадження — державні органи та ЦНАПи. Адже вони теж працюють із документами громадян. Тут запровадити цифрові документи буває навіть складніше. Державні органи, на жаль, повільніше реагують на будь-які інновації. Восени Україна переходить у режим «без паперів» і пришвидшення цього процесу — теж велика частина нашого відділу впровадження.

Коли Дію прийматимуть скрізь?

Проблему впровадження трансформацій ми відчуваємо щодня. Коли Дію не приймають у певному банку, або поліція відмовляється приймати цифрові посвідчення водія. Хоча начебто розроблена технологія, та прийняті всі необхідні нормативні акти.

Закон має вирішити ці проблеми і полегшити впровадження цифрових сервісів на всіх рівнях. І насправді швидкість впровадження інновацій прямо пропорційна бажанню кожного з нас користуватися Дією.

Сьогодні оцінити зручність цифрового паспорта в Дії можуть близько 5 млн власників ID-картки та 18 млн власників біометричного закордонного паспорта.

І ми постійно підтверджуємо безпеку Дії. У грудні 2020 року провели багбаунті Дії. Етичні хакери з усього світу тестували Дію на захищеність та намагалися її «зламати». Вразливостей, що можуть впливати на безпеку персональних даних, не виявили. Плануємо проводити такі тести на постійній основі та готуємося до запуску другого етапу багбаунті.

Українці вже можуть користуватися цифровими паспортами в більшості життєвих ситуацій — отримати посилку на пошті, відкрити банківський рахунок онлайн, подорожувати лише зі смартфоном тощо.

Так держава перетворюється на зручний і зрозумілий сервіс. Створюється абсолютно новий рівень взаємодії громадян з державою та бізнесом.

Можна запускати тисячі нових революційних сервісів, однак якщо ними ніхто не буде користуватися та довіряти їм, то який у цьому сенс? Нові послуги та функції, а особливо цифрові документи — це завжди про зміну системи і споживчої поведінки.