додому Бердичів Рівно 70 років тому в Польщі розпочалась антиукраїнська військова операція «Вісла»

Рівно 70 років тому в Польщі розпочалась антиукраїнська військова операція «Вісла»

94
0

Історія українського народу донині залишає велику кількість білих плям, особливо в період ХХ століття – період голодоморів, геноцидів, переселення та світових воєн. Однією із таких болючих тем в історії України є велика депортація українського населення з території Польщі під назвою операція „Вісла”.

Офіційною метою операції “Вісла” була боротьба з українським визвольним рухом. Наявність українського збройного підпілля, єдиного що продовжувало боротьбу після війни, було сильним дестабілізуючим фактором для розбудови нової комуністичної системи у Польщі.

Проте другою метою “Вісли”, яка приховувалася було “остаточне розв’язання” українського питання у Польщі.

Виходячи з принципу побудови мононаціональної держави польський режим вирішив одвідчну проблему української населення шляхом її цілковитої асиміляції. Оскільки так звана “евакуація” до УРСР 1944-1946 рр. не зуміла досягнути бажаного результату, то було вирішено вирішити “українську рпоблему” раз і назавжди – насильницьким методом етнічних чисток.

До виконання операції “Вісла” було залучено шість польських дивізій (17 тис.солдатів) Війська Польського та відділи КБП (назва органів польської служби безпеки).. Проводилась під безпосереднім керівництвом міністра оборони Польщі маршала Міхала Роля-Жимерського та ген. Стефана Моссора. Депортації підлягали усі українці без огляду на рівень лояльності до польської держави, у тому числі діячі польського підпілля та члени змішаних польсько-українських родин.

В результаті операції “Вісла” з теренів Закерзоння було офіційно депортовано більше як 140 тис. автохтонного українського населення :
* з Ряшівського воєводства (Надсяння, Лемківщина) – 85 339 осіб;
* з Люблинського воєводства (Холмщина) – 44 726 осіб;
* з Краківського воєводства (Лемківщина) – 10 510 осіб.


Усіх українців було депортовано на північні та західні землі Польщі


Усіх українців було депортовано на північні та західні землі Польщі (Ольштинське, Щецинське, Зеленогірське, Вроцлавське, Познанське, Кошалінське і Ґданське воєводства), колишні німецькі землі, що після Другої світової війни були передані Польській Народній Республіці.

Саме на цих теренах сьогодні проживає основна частина української меншини у Польщі.

Концентраційний табір “Явожно” (біля Кракова) став символом трагічної долі українців у Польщі. Колишній філіал Освенціма, а пізніше Центральний табір праці був перепрофільований комуністичною владою Польщі для потреб реалізації операції “Вісла”.


Через польський концтабір “Явожно” пройшло близько 3 тис. українців


За період 1947-1949 рр. через табір пройшло близько 3 тис. українців, з яких 163 померло. Тут переважно утримувалися члени українського підпілля на Закерзонні, звинувачені у співпраці з УПА та духовенство.

Перших українських в’язнів в Явожно привезли 4 травня 1947, а останніх – 22 травня 1948 р.

«Спроби виправдати акцію «Вісла», які останнім часом озвучуються деякими політичними товариствами в Польщі, є не тільки аморальними, а й небезпечними, бо можуть стати небезпечним прецедентом для переоцінки інших злочинів комунізму. У цьому зацікавлене нинішнє керівництво Росії», – сказав директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович під час круглого столу «Акція «Вісла» – злочин польського комуністичного режиму»

Операція “Вісла” (28 квітня – 28 липня 1947 року) – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки та полягала в депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель