16 травня активні громадяни нашого міста разом з працівниками виконкому зібрались для обговорення ідеї впровадження громадського (парципаторного) бюджету у Бердичеві. Метою першого зібрання було детальне ознайомлення з даним бюджетом, обговорення практики інших міста та схема впровадження його у Бердичеві. Наразі багато людей борються за відкритість, прозорість та доступність до органів місцевого самоврядування, формування бюджету та його витрачання. Впровадження бюджету участі це лише малий крок до реалізації таких кроків. Але він дасть можливість активним громадянам міста долучитись до створення такого міста, яким вони його хочуть бачити.
Шлях впровадження непростий і активістам потрібно буде провести чималу роботу. На разі активісти стоять лише на порозі до цього. Першочергово вони повинні створити Положення, за яким буде працювати дана програма, і це саме положення має бути максимально доступним і відкритим для жителів міста.
Трохи привідкривши штору можна сказати, що наразі планується певні суми розподіляти у рівних чистинах по мікрорайонах міста. Жителі цих мікрорайонів будуть самі створювати проекти, які б хотіли впровадити у своєму районі, далі спеціальна комісія буде розглядати ці проекти та виносити на громадське голосування. Є сподівання, що в наступному році бюджет участі вже буде працювати.
Партиципаторний бюджет – демократичний процес дискусії та прийняття рішень, в якому кожна мешканка і мешканець населеного пункту вирішує, в який спосіб витрачати частину муніципального бюджету.
Найчастіше він твориться через використання таких знарядь, як визначення пріоритетів щодо муніципальних видатків самими членами спільноти, вибір бюджетних делегатів – репрезентантів місцевих спільнот, технічна підтримка з боку муніципальних радників, місцеві та регіональні збори з метою обговорення та голосування пріоритетних видатків, а потім втілення ідей, що мають безпосередній вплив на якість життя мешканців.
Дослідження, а також практика міст, які використовують цю форму прямої демократії (демократії прямої участі, демократії співучасті), вказують, що вона своїм наслідком має рівніший поділ публічних ресурсів, вищу якість життя, більше задоволення з публічних послуг, більшу прозорість і вірогідність органів державної влади, активнішу участь громадян (особливо соціальних маргіналів) у громадському