додому Бердичів Бізнес Продати шмат землі у центрі не вдалось

Продати шмат землі у центрі не вдалось

166
0

Земля – то наше багатство. Народ у якого є своя земля ніколи не буде голодний. Забувають лише про ці істини наші можновладці, які тим чи іншим чином хочуть щоразу протягнути якесь рішення, щодо продажу земельних ділянок, які належать громаді міста.

Цього разу на сесії це стосувалось величезної земельної ділянки по вул. Житомирська, 111, на якій інвестор побудував критий ринок. Ринок цей  функціонує . Інвестор, який збудував ринок, орендує ділянку у міської ради і щомісячно сплачує орендну плату, кошти з якої наповнюють місцевий бюджет. Склавши просту арифметику розуміємо, що чим більше місцева влада має землі у своїй власності, тим це раціональніше. Адже продаючи землю, ми маємо лише одноразове вливання коштів, а власні земельні ділянки наповнюють місцевий бюджет постійно. Більше того, оцінка земельних ділянок відбувається не за ринковою вартістю, відповідно і вартість їх значно менша. За величезну ділянку майже в центрі міста мали б сплатити близько 400 т.грн.

Пропозиція влади обурила не усіх депутатів, скажімо так – кілька. Один з них це депутат Сенча, завдяки якому, на мою думку, продаж і відклали. Депутата обурило, що по-перше, сума досить мала, а по-друге, навіщо взагалі продавати землю, бо вона у подальшому не буде наповнювати бюджет. Заступник міського голови пані Павлішина, звісно, заперечила, бо тої суми, яку сплачує орендар, мало і треба 33 роки аби назбирати саме ті кошти, які б окупили одноразовий продаж. Не розуміють вони лише одного, що після продажу, цієї землі у громади вже не буде! На пропозицію депутата підняти у такому випадку оренду – промовчали. Тут уже вступив і міський голова, який намагався переконати депутатів та вони вчасно схаменулись і відправили питання на доопрацювання, з надією повторно винести на чергову сесію у квітні.

Земля – це власність громади і лише вона має право розпоряджатись нею. Сучасна влада піде, і разом з цим забере й землю, яка належить нам. Продати завжди можна встигнути, але земля – не гриб і вона не розмножується. Я розумію інвестора, навіщо платити оренду постійно, якщо можна раз купити і все твоє. Але є ж і жителі міста, і будуть тут жити наші діти, й внуки, й правнуки. Що ми залишимо їм по собі? Роздеребанене місто?