Похована та спалена демократія Бердичева. На свято Вознесіння депутати вознесли пані Юлю.

55
0

Сьогодні на сесії міської ради депутати на чолі з міським головою витерли ноги об кожного з нас. Депутати обрали секретаря міської ради. Швидко це все відбулось, п’ять днів пройшло від моменту касаційного судового засідання, де вершиною правосуддя було задоволення вимог бердичівського міського голови. Суд постановив – міський голова має виконати. Чомусь усі інші рішення так швидко не виконуються, а от ті, які на руку нашому очільнику, ті швидкі до виконання.

Знаєте, що таке журналістська паніка під час сесії? Я от теж не знала, до цього часу. Вже скоро буду відмічати свій десятирічний ювілей присутності на сесіях, але жодного разу не бачила, що на неї ходило стільки працівників поліції, боксери, люди з сумнівним минулим і сучасним. Що усі вони тут робили? Міський голова не знав чого чекати і, на крайній випадок, просто перестрахувався. Дарма. Та невелика кількість людей, які створюють опозицію нашого міста, сесію саботували. Сподівались вони на те, що не буде необхідного кворуму для її проведення. Ставку депутати поставили на те, що хоч хтось включить свої голови і зробить правильний вчинок. Але ні. На сесію прибуло 19 депутатів з 37 і разом з міським головою пані Лефтер уже мала 20 голосів.

Квіти для привітання нового секретаря за спиною міського голови лежали ще до початку сесії. Думаю, що саме з таким виразом обличчя, як сиділи присутні депутати, вели колись на розстріл німці людей. Ніхто не підіймав очей, пані Ю (тепер хочеться називати її саме так) помітно нервувала та прикушувала губи. Шляхом таємного голосування депутати обирали собі нового секретаря. Кожен заходив у кабінку, став галочку навпроти «ЗА» чи «ПРОТИ». Що цікаво, усі представники БПП заходили зі своїми однаковими ручками, які намагались ховати в кишені чи у рукаві. Усі інші депутати користувались ручкою в кабінці для таємного голосування. Що ще більш цікаво, у порядку процедури голосування чомусь члени комісії нічого не сказали про ручку, яку можна використовувати, а мали б зазначити, чи допускається можливість використання інших кулькових ручок. Після сесії журналісти намагались з’ясувати, чому усі депутати від фракції БПП використовували свої ручки, ті від запитань тікали і говорили одне: «В кабінці була ручка для голосування». Не розумне рішення тікати від елементарних питань, бо саме це наштовхує на нехороші думки. Якщо б депутати зупинились і сказали, що немає значення якою ручкою, бо не прописано в протоколі положення про це, можливо, журналісти б трохи і заспокоїлись, але.. Стало ясно, що кожному була роздана ручка для проведення голосування, аби на всяк випадок потім вичислити зрадника, який міг би не віддати голос за пані Ю. Один лише голос був проти. ОДИН! Не знаю, чи це було чиєсь свідоме рішення, чи просто для замилювання ока присутнім.

Депутатська опозиція прогадала з кількома депутатами, які обіцяли саботувати цю сесію, не дати понівечити ці залишки бердичівської демократії. Але вони прийшли і нехай це лишиться на їх совісті.

Перемога такою ціною. Чи варта вона взагалі та посада, якщо через неї було плюнуто у вічі кожному бердичівлянину? Разом з тими невикористаними бюлетенями, які спалили у ході сесії, горіла бердичівська демократія. На очах у журналістів горіла місцева свобода слова. Після сьогоднішнього дня особисто мені хочеться окремо зазирнути у вічі кожного депутата, який ставив галочку навпроти слова «ЗА» підтримати кандидатуру Юлії Лефтер. Це і лікарі, і підприємці, працівники бюджетної сфери. Як вам тепер спиться? Хороше? Ви своїми руками ховаєте місто, в якому ви живете, ви поховали свою гідність і свою совість. Спіть спокійно кожної ночі, а кожного ранку пам’ятайте, що у світі ще діє «закон бумерангу» і падати буде болючіше, ніж переступити через свою людяність.