додому Бердичів Подвиг трьохсот козаків під Берестечком вшанували і радикали з Бердичева

Подвиг трьохсот козаків під Берестечком вшанували і радикали з Бердичева

298
0

365 років тому, біля правого берега річки Пляшевої, відбулась битва, яку іменують в історії, як битву під Берестечком. Подвиг 300 козаків, які героїчно прикривали переправу через річку, аби відійшли основні сили, пам’ятають мало українців. Цих героїв часто порівнюють із історично відомими спартанцями. Та наша історія нам ближча, і саме ми маємо пам’ятати доблесні вчинки українських козаків.

Так, 3 липня, у історичному місці на Хмельниччині, патріотично-свідомі громадяни нашої держави приїхали з різних точок України, аби вшанувати пам’ять козаків. Лідер Радикальної партії Олег Ляшко разом з головним радикалом Житомирщини, Іллею Смичком, помолились за упокій козаків та згадали про їх славний подвиг. Приїхали підтримати своїх побратимів і народні депутати України Андрій Лозовий, Дмитро Лінько, Сергій Скуратовський та Сілантьєв Денис.

Козаки вели боротьбу за незалежність України. Так само, як і тоді, зараз український народ продовжує боротись за свою свободу та незалежність, продовжує славні починання українських козаків. Ми, як і вони, маємо до останньої краплі відстоювати нашу Україну заради славного процвітання української нації. «Подвиг козаків під Берестечком – приклад для наших воїнів», наголосив лідер Радикальної партії Олег Ляшко!

Історична довідка.
Би?тва під Бересте?чком (18 червня — 30 червня 1651) — найбільший бій Хмельниччини, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького і союзним йому кримсько-єдисанським татарським військом Ісляма III Ґерая з одного боку, та армією Речі Посполитоїпід командуванням Яна ІІ Казимира з іншого.

«Кількасот відважних»
Легендарним став епізод, записаний Освєнцімом, та популяризований Пасторієм, а новішими часами, з його слів,Костомаровим:
«Одна ватага козацька, зложена з двох або трьох сот козаків, — оповідає Освєнцім — зробивши засіку на однім острівці, ставила мужній опір так відважно що Потоцкий велів їм обіцяти життя коли піддадуться. Але вони не схотіли того прийняти. На знак повного відречення викинули з чересів своїх гроші у воду, і так сильно почали відбиватися від наших, що кінець кінцем піхота мусила на них гуртом наступати. А хоч розірвала (їх укріпленнє) і розігнала з острову (з великими власними втратами, як видко з дальше поданої замітки) — але вони уступилися на болота, не хотячи піддатись, так що там їх кожного доводилось добивати. А оден з них, добившися до човна, на очах короля і всього війська дав докази мужності не хлопської! Кілька годин відбивався він з того човна косою, зовсім не зважаючи на стрільбу — котра чи то припадком його не трапляла — чи такий твердий був, що кулі його не брали. Аж оден Мазур з Ціхановецького повіту, розібравшися на голо і по шию бредучи, насамперед косою вдарив, а потім оден салдат пробив посередині пікою або списом і добив його таким чином — на велику потіху і вдоволеннє короля, що довго дивився на сю траґедію»

IMG_4050 IMG_4051 IMG_4052 IMG_4053 IMG_4054