додому Бердичів Бердичівляни святкували, пили, танцювали і смітили. День міста пройшов

Бердичівляни святкували, пили, танцювали і смітили. День міста пройшов

235
0

День молоді, День міста, День Конституції та Дні польської культури шалено два дні святкували бердичівляни. Танці, пісні, змагання, конкурси, алкоголь – було все. Коли ейфорія святкових днів пройшла, можна тверезо поглянути на те, що відбувалось у місті.

У суботу та неділю на центральній площі міста бердичівляни мали змогу відриватись на повну. Цього року святкування було масштабніше, ніж у минулі роки. Субота почалась зі змагань з рибної ловлі серед дітей. Для дітей це корисно й цікаво, але у мене є лише одне питання: чому такі змагання не проводити кілька разів на місяць? Чому дітям потрібно чекати цілий рік аби разом зібратись і так цікаво й корисно провести час? Відповідь одна – бо змагання роблять не заради дітей, а заради святкувань Дня міста, де намагаються «всунути» як найбільше масових заходів.

Вдень бердичівляни та гості міста насолоджувались XXIII Міжнародними змаганнями зі стрибків у висоту «XIII Меморіал В.О.Лонського».

Ввечері суботи усі любителі живого звуку отримали насолоду від популярних рок-гуртів міста. Так, це дійсно круто для любителів року. Але ще «крутіше» була те, що ввечері увесь центр міста мав запах суцільного шашлику та перегару. Не навчилась наша молодь ще відпочивати та слухати музику без алкоголю. Звідусіль лунали лайки та пиво лилось рікою.

Зранку неділі місто виглядало, як помийна яма… Наші комунальники мали роботи з самого світанку, скрізь величезні гори пляшок, стаканчиків, недоїдків. Частково – ця біда полягає у невихованості містян, а частково й у тому, що катастрофічно не вистачало сміттєвих баків. Люди, які б і хотіли викинути у смітник – не могли, бо відшукати баки було вкрай важко. А під вечір вони вже були переповнені і їх ніхто не прибирав.

Після запального п’яного гуляння у храмах міста відбулось Богослужіння за мир, за Україну, за Бердичів. Більшість хмільних бердичівлян у цей час спокійно спала вдома.

Об одинадцятій ранку в МПК Шабельника міська влада зустрічала делегацію з Республіки Польщі, де усі разом переглянули концертну програму «Україні і Польща – європейська родина!». Ой не той концерт, скажу я вам, показали делегації. На багато цікавіше було вже ближче до дев’ятої години вечора. Коли містяни вже відкрили свої душі і пішли у відрив на повну. Щоправда, деякі вже почали відпочивати, прямо на лавках, на траві, то тут то там спали наші стомлені бердичівляни. До речі, ці самі бердичівляни й нужду свою справляли там, де бачили. Нового туалету було точно замало, та й черга там була шалена.

Особливої уваги потребує й робота містечка батутів. Частково дозвілля дітей забезпечували атракціони з місцевого парку відпочинку, а частково підприємець з Житомира. Ціни, скажу я вам, були точно не дитячі. Житомирські атракціони встановили ціни, як столичні: великі гірки-батути по 30 грн за 5 хв, інші по 25-20 грн за кілька хвилин. Надувні кульки на ниточці взагалі продавали по 60 грн. Атракціони, що належать нардепу Ревезі, теж відзначилися. Саме на день міста ціни були підняті. Якщо у звичайний день батьки можуть скористатись батутами по 10 грн, то на день міста цінники бли удвічі чи у півтора рази вищі. Ось вона щедрість для народу, від найнароднішого генерального спонсору свята.

Думаю, що і з «зіркою» української естради теж прогадали. Бердичівляни скаржились, що не чули навіть слів пісень, настільки голосна була музика. Основна маса була у більшому захваті від дискотеки, яку вели провідні ді-джеї «Рекорд-ФМ».

Завершальним дійством усього було виконання Державного Гімну України о дванадцятій ночі. Більшого паплюження державного символу України годі й уявити. Пісня, яка має переповнювати патріотизмом, у виконанні п’яних містян – це найбільше її приниження. Паралельно зі словами «Ще не вмерла України…» лунала нецензурна лайка. Верх патріотизму від міського голови, що скажеш.

Окремо й згадаю про те, що генеральним спонсором цього свята був Олександр Ревега, а генеральний організатор – міський голова Мазур. Так ось, у мене щось не клеїться діло зі словами. На словах – обидва патріоти, на ділі…? В період, коли країна переживає дійсно важкі часи, коли у зоні АТО знаходиться багато бердичівлян, тут влаштовуються народні гуляння з плюванням в обличчя Гімну України. На площі було багато діток, батьки яких перебувають досі у зоні АТО, і ці самі мами були вимушені викладати шалені гроші за атракціони, якими володіє Народний депутат України, який не посоромився підняти ціну у святкові дні.

Стала свідком розмови, де дві бердичівлянки біля травмпункту обурювались у неділю. Одна була незадоволена тим, що до пізньої ночі ніхто з жителів центральної частини міста не міг заснути, бо музика гриміла до останнього. Інша ж обурювалась якістю води з крану і не розуміла, чому вода з крану як помиї, а на гуляння пускаються такі шалені кошти.

Можливо влада нарешті прислухається до думки вільнодумаючих та адекватних бердичівлян? Які дійсно розуміють, що ці два дні масштабних гулянь були зайвими. Можливо треба пам’ятати, що багато бердичівлян зараз сидить в окопах і здригається від кожного шороху, а в думках у них лише одне бажання – повернутись додому.
Я не проти святкувань, але я за адекватність та розуміння конкретної ситуації.

Слава Україні!

IMG_3899 ed2a5522bef8 c0a6a2688e6d adb45bf69b85 a610faf1d7d3 8816987125e9 9914e9aedda3 8ae62dcbf33b 6ee4e8c556f5